пятница, 8 февраля 2013 г.

теми творів земля кобилянської

Схож публкацГРОМАДСЬКО-ПОЛ¶ТИЧНА Д¶ЯЛЬН¶СТЬ ВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГО R

Отже, повсть Ольги Кобилянсько примушу задуматися над важливими питаннями. У яких стосунках перебувають земля й людина, що працю на цй земл. Що то за влада земл над людиною? До чого може призвести таке ненормальне становище селянства, коли земля ма безмежну владу над життям людини? Звсно, земля годувальниця, вона родить хлб, приносить тим самим щастя. У такому раз вона дйсно  сенсом життя, та хба ж можна виправдати братовбивство, хба можна так жити дал?! Звсно, н! Проте багатий духовний свт трударв, свтл риси, як закладено в хнх душах, вселяють у нас вру в те, що вони зрозумють згубну владу земл, позбавляться-таки ц залежност. Бо, як писала Ольга Кобилянська, характеризуючи селянство, «…в сут речей гей, яке багатство, яка свжсть, яка глибнь криться, який гарний матерал на будучнсть»…

З усх образв повст мене найбльш приваблю образ Анни «чесно двчини, про яку й одна душа злого слова не сказала». Ця працьовита й лагдна, благородна й скромна двчина з щирим серцем чудово розум, що земля у приватновласницькому суспльств не може дати людин щастя. Переживши велику душевну драму гибель коханого, вона прагне лише одного вддати сина до школи, щоб вн мг здобуте гарну освту. ¶ванко не буде «до земл прив язуватися». Це бачить й ¶вонка, який псля втрати сина сподваться тльки, що наступне поколння, здобувши освту, розв яже складне питання влади земл над селянином. Саме тому вн переда синов Анни найкращий шматок сво земл хай вона допоможе хлопчиков здобути освту.

Та найстрашнш перетворення вчинила приватна власнсть на землю з Савою. Тихим, слухняним був вн у дитинств, його вдштовхував повсякденний суворий практицизм батька. Спочатку Сава був байдужим до земл, не було в нього прагнення отримати власну длянку. Але ось вн покохав Рахру, яка давно мряла стати Aаздинею. Пд  впливом Сава почина працювати на земл, вона ж намовля хлопця здобути власну землю. Батьки поставили перед сином важкий вибр: або Рахра, або земля. Але ж Сава прагне мати й те, й нше, бо без земл не може одружитися з коханою. ¶ вн де на тяжкий злочин вбива брата. Цкаво, як письменниця поступово, але неухильно обAрунтову можливсть злочину, роблячи акцент на вдповдних психчних якостях Сави. Вона пдкреслю, що вн без будь- яких хвилювань мг застрелити зайця чи птаха, вбити без будь-яко потреби, отже, вн звик до пролиття кров. Та головне, що хотла показати авторка, це те, як влада земл жорстоко поглумилася над  господарями.

Михайло, чесний трудвник, який «до роботи був здатний, як рдко хто», спочатку так само, як його батько, потрапля в залежнсть вд земл. Але знайомство з життям мста, з людьми, як можуть чесно працювати й нормально жити без земл, звльня його вд ц згубно влади. Мабуть, якби доля його не склалася так жорстоко, вн справд показав би людям, що приватна власнсть на землю не дина запорука злагоди та достатку. Навпаки, ця власнсть може вбити свтлу душу людини, зробивши  свом рабом. Але йому не судилося…

Ми бачимо, що вра в землю приводить ¶вонку до трагед, але не лама його чисту душу. ¶нша доля в його дружини. Марйка спочатку була такою ж лагдною, працьовитою та чесною, але тяжке життя, гонитва за землею, залежнсть вд не зробили жнку скупою та черствою. Вона почина поважати лише тих, хто ма землю, грош, майно. Тому й синв свох прагне одружити з багатими двчатами. Постйна боротьба за землю та власнсть вбили у Марйц вс свтл прагнення, здатнсть цнити в людях справжню красу красу душ. Земля позбавила  й головного в житт  синв. Тепер лише «божевльний жаль огортав ».

Ось перед нами старий ¶вонка Федорчук спокйна й лагдна людина «з предивно нжним почуттям  добротливо несмливим серцем». Вн дуже працьовитий хлбороб, який сво життя присвятив прац на земл. «Ми люди, що знамо лиш землю», каже вн. ¶ ми бачимо, що власна земля дсталася йому дуже тяжкою працею. Але навть у достатку, ставши добрим господарем, вн продовжу працювати, щоб не втратити цю землю. Вн береже й прагне розширити . До цього наверта й свох синв: «Хотв би, аби й онуки мо й дти онукв мох не вдривалися вд не». ¶вонка все життя вважав, що людина господар земл. Але трагчна смерть Михайла вд руки Сави перевернула його уявлення. Тепер вн бачить, що насправд все навпаки. ¶вонка поступово втрача вру в землю. ¶ над труною сина вн говорить: «Не для тебе, синку, була вона, а ти для не! Ти ходив по нй, плекав , а як вирс  став годний, вона отворила пащу  забрала тебе. Дурень був ти на нй, дурень!.. Ходив, говорив, робив та й гадав, що для себе… Наймитом був ти, наймитом!»

Глибок проблеми, складн питання, що постають з сторнок повст, змушують замислитися над страшною владою, яку може мати земля над людиною. Не важко побачити, що не вс селяни однаково залежать вд приватно власност на землю. Селянство, представлене в повст, нби роздлилося на тих, хто живе «без панв  без наймитв »,  « мешканцв дрбних хатин ». З одного боку, ¶вонка Федорчук та його сини, з другого вчн наймити та заробтчани. ґ тут також  представники середнього селянства, як тяжко працюють, борються з злиднями та вдстоюють сво право на снування. Поступово перед нами розкриваться глибока залежнсть селян вд земл. Ми бачимо, як рзнить людей власнсть на землю  навть робить ворогами. Ус стосунки мж селянами, хня поведнка та вчинки пов язан з землею. Ус думки людей про не. Але ж ц думки дуже рзн.

Майже усе сво життя укранська письменниця Ольга Кобилянська прожила на Буковин, де панували тяжкий соцальний та нацональний гнт  безпросвтн злидн. У свох творах письменниця завжди прагнула до правдивого зображення життя тогочасного селянства. Одним з таких творв  повсть «Земля». У нй письменниця на основ реально трагед братовбивства, що сталася восени 1894 року в сел Димка поблизу Чернвцв, порушила вчну тему влади земл над селянином  спробувала всебчно розкрити характер самого процесу мислення хлбороба, висвтливши його нелегке життя в тридиному вимр соцальному, нацональному й психологчному.

Правдиве зображення життя селянства у повст О. Кобилянсько «Земля»

Бблотека укрансько мови та лтератури

Правдиве зображення життя селянства у повст О. Кобилянсько «Земля» | Бблотека укрансько мови та лтератури

Комментариев нет:

Отправить комментарий